Людина із праці робить мавпу

Невже ви намагаєтесь осягнути розумом суть назви теми? Прийдіть в себе - до свого контрольованого стану та остудіться, адже для того, щоб якось зрозуміти її суть, треба бодай 10 разів (а в одній із безкінечних секретних книг Сліпака Великого нашкрябано, власне, що для повного осягнення треба 11 разів) обійти навколо світу, а точніше - обплисти з лодкою (на плечах).
Але, Шановний Читач, я гадаю, що ви заслуговуєте того, щоб хоч трошки привідкрити завісу. Тож, ця тема присвячується соціальним проблемам, які стосуються вас, любий Читач, мене, доктора Віталія (який, впевнений, висловить свою думку якнайшвидше), але які не стосуються наших дідів та прадідів. Знявши рожеві окуляри, вимушений визнати, що це плач двох дитинчат, що тільки-но прокинулись від раптового сполоху та жалібно плачуть. Вони відчувають, що десь далеко є світло, але не можуть зрозуміти де саме. І лише легкий подих позаранкового вітру лагідно шепче на вухо:"Добро", "Щастя", "Мораль", "Сліпаки", "Музика Бетховена", "Вірші Байрона", "Голос Луі Армстронга" ("Сліпаки" поставлені всередину для розподілення абстрактного та конкретного не марно)... шепче ще багато чого...
Ця тема ніколи не може бути цілковито закінченою, бо час ніколи не зупиняєтьмя, час створює хаос, а той, така падлюка, полюбляє жити в серцях наших співвітчизників, даючи їм смоктушку, що роз"їдає зсередини. Дорогий Читач, прошу вас звернути увагу на те, що тема побудована у формі діалогу нас (мене і Віталіка) і вас, тільки ви представлені мовчазним, німим персонажем, взнаки береться те, що ви - дитя, яке ще спить.
І я говорю з вами, говорю, усвідомлюючи, що ви хочете прокинутись, хоч зараз і ніч. Проблеми серйозні постають тут, тому посмішка на обличчі - недоречна, тож спілкуємось...
Що таке хронічний геморой? Ааа, що я чую? "Нікому б такого не побажав!.." - ви вже хочете відтуркатися і покласти голову назад до перини. "Да невже!" - перебиваю я. А хіба саме це зараз не вважається найвищим благом, чи не це зараз культивують у всіх можливих закладах і навіть у деяких, які існують попри те, що їх вважають неможливими? І чи не поряд з ним стоять хронічне недосипання, така ж сердечна слабкість, а ще - слухові аппарати, хворі ноги, а особливо круто - окуляри! Хіба не їх зараз продають тоннами? А ви кажете - не популярні.. Так ось, слухайте, хронічний геморой - це апогей культурного і технологічного розвитку, найкращий друг нахлобученої наукової думки. Хіба можливо без всіх вищеперерахованих благ здобути кар"єру, мати багато грошей, в решті-решт - бути щасливим? Чим довше нас навчають, тим переконливіше стверджують для нас, що геморой - один з небагатьох атрибутів щастя... Що ж, далеко зайшов прогрес.
А що робити? Шукаємо в серці і відбиваємось від хаосу...
Відтак, небайдужий Читач, гадаю, якщо ви дочитали до цього моменту і осмислили кожне слово, вам достатньо буде проплисти лише 5-6 разів навколо світу...